ЧЛЕНИ ГУРТКА "ДИВОГРАЙ" ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КОНКУРСІ "ІЗ БАТЬКІВСЬКОЇ КРИНИЦІ", ПРЕДСТАВИВШИ КРАЄЗНАВЧО-ДОСЛІДНИЦЬКУ РОБОТУ "РЕГІОАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОТУВАННЯ ДО ВЕСІЛЛЯ ТА ДІВИЧ-ВЕЧОРА НА КАМ'ЯНЩИНІ". ГРУПА СКЛАДАЛАСЯ З 6 ЧОЛОВІК: БУДЯК Р., ВАСИЛЕНКО К., ГНЄДІН А., КАСЯН Я., СТАЩУК Ю., ЯРЕМА Ю.

Головною особливістю нашої експедицій була пошуково-дослідницька спрямованість на збір етнографічних та фольклорних  матеріалів рідного краю. В основу роботи покладено огляд предметів матеріальної культури, збір фольклорно-етнографічного матеріалу.

Організація і проведення нашої експедицій складалася з трьох етапів: підготовчого, польового, обробки зібраного матеріалу і звіту. Тему запропонувала  керівник гуртка «Дивограй» Кунцевич О. І.: «Регіональні особливості приготування до весілля та дівич-вечора на Кам’янщині». Було створено ініціативну групу в кількості шести учасників: Будяк Р. М., Василенко К. В., Гнєдіна А. В., Касяна Я.І., Стащук Ю. В., Яреми Ю. І.  Ми повинні стати в певній мірі першовідкривачами, що підвищив наий інтерес до пошуку і дослідження.

Підготовчий етап експедиції включав матеріально-технічні й організаційні питання: ми ознайомилися з метою і завданнями експедиції, визначили індивідуальні теми кожного, провели попереднє планування на кожний день, ознайомилися з районами експедиції (селами Кам’янщини) шляхом опитування людей, які побували в цій місцевості, підготували туристичний маршрут.  Польові дослідження мали провести проведено в таких селах: Катеринівка, Тимошівка, Ревівка, Юрчиха, – та в місті Кам’янка.

У процесі підготовки до експедиції було проведено практикум у класі й бібліотеці. Його метою було – сформувати вміння і навички роботи з довідковою краєзнавчою літературою, періодикою рідного  краю. У підсумку ми навчилися знаходити потрібну літературу, робити виписки, посилання. складати бібліографію за темою дослідження, складати бібліографічні карточки, анотації книг, тези краєзнавчого змісту.

Дозвіл на проведення експедиції, як і на похід, дала директор школи і педагогічна рада. Вони затвердили маршрут, район і план роботи експедиції. Закінчилася підготовка до експедиції складенням наступної програми:

1. Тема експедиції, перерахунок питань, матеріалів, які потрібно дослідити, зібрати.

2. Мета експедиції.

3. Маршрут, район роботи.

4. Час роботи експедиції в цілому і на окремих ділянках маршруту.

5. Склад експедиційної групи і перерахунок завдань для пошукових груп і окремих членів експедиції.

6. Короткі методичні поради за темами, які розкривають особливості досліджень.

Поряд з тим готувалися різні допоміжні документи експедиції: опитувальники, пам’ятки, анкети тощо – адже при організації експедиції важливо мати два питання: що вивчати і як правильно організувати вивчення .

Польовий етап експедиції включав у себе наступні види робіт: підбір інформаторів, запис згадок, анкетування, особистісний огляд і фіксацію предметів матеріальної культури, занесення їх в польовий опис. Успіх нашої роботи залежав від цілеспрямованого характеру збору матеріалу.

Індивідуальні теми, які ми отримали при підготовці дали можливості здійснення хоча і невеличких, але особистих відкриттів, проведення дійсної пошуково-дослідницької діяльності під керівництвом Кунцевич О. І.

Щоб свідчення були достатньо повні і змістовні, ми підготувалися заздалегідь: старанно підбирали інформаторів, складали питання для майбутньої з ними бесіди. Записуючи згадування, уважно ставилися до фактів: правильності вимови в певному регіоні,  імен, географічних назв, адрес осіб, які згадуються інформаторами. Щоб свідчення були точними і більшими повними,  опитували три-чотири інформатори в різних місцях населеного пункту.

Зібрані матеріали систематизувалися і класифікувалися. Третій етап у проведенні експедицій – це обробка матеріалів. Вона включала наступні види робіт:

1) оброблення записів особистих спостережень, згадувань, замальовок, фотодокументів, написання доповіді, реферату з теми дослідження;

2) участь у підготовці до конференції школи за підсумками роботи експедиції, перегляд слайдів;

3) друк фотографій, текстів пісень, примовок, підготовка фонозаписів усної народної творчості.

4) участь у районній краєзнавчій конференції.